Русский
English
Що зараз відбувається у проектній галузі? Чому ціна не може бути єдиним критерієм вибору проєктної організації? Як повернути престижність професії проєктувальника? На ці та інші теми ми поговорили з Андрієм Фалем, головним інженером IDI – однієї з найбільших проєктних компаній у країні.
ГОЛОВНИЙ ІНЖЕНЕР IDI АНДРІЙ ФАЛЬ – ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ПОЛІПШЕННЯ СИСТЕМИ PROZORRO ДЛЯ ПОСЛУГ ІЗ ПРОЕКТУВАННЯ
Про ринок проектування
На мій погляд, сучасний ринок проєктування – це повний хаос та безладдя. Після розпаду Радянського Союзу залишилися великі державні проєктні інститути. А згодом і вони розпались, утворивши декілька спеціалізованих проєктних компаній. Стабільним цей ринок назвати важко: постійні проблеми з фінансуванням, недооцінка роботи проєктувальника і, як наслідок, низькі доходи не сприяють розвитку галузі та приходу молодих фахівців. Кваліфікованих інженерів-проєктантів не так багато, і знайти їх досить складно.
Кілька років тому з’явилася надія на краще майбутнє – підняли коефіцієнти на проєктні роботи. Різко збільшилося фінансування інфраструктурних об’єктів, обсяг робіт зріс у кільканадцять разів. Із “Великим будівництвом” відновилася робота майже в усіх регіонах України – про це красномовно свідчить стан тамтешньої дорожньої інфраструктури.
Проєктні організації це відчули на власному досвіді, адже такої кількості торгів на будівництво, реконструкцію та ремонт об’єктів не було ніколи. Будуються мости й дороги, яких чекали десятиліттями і які є надзвичайно важливими для громад та держави.
Що не так із тендерами Prozorro на проєктування
Коли запровадили державні закупівлі через систему Prozorro, це знову зламало ринок. Головним критерієм стала ціна, і почався дикий демпінг, що невиправдано зменшує доходи проєктних організацій та знищує галузь.
Річ у тім, що раніше в законодавстві були затверджені кваліфікаційні вимоги щодо тендерів. Але 2019 року ці вимоги скасували. Через це в тендерах почали перемагати невеличкі компанії без досвіду та відповідної кваліфікації. З початком “Великого будівництва” вони повистрибували невідомо звідки, як гриби після дощу.
Такі компанії не в змозі розробити проєкт – вони не мають досвіду, необхідних фахівців та сертифікатів. Річ у тім, що, коли такий проєкт проходить експертизу, під кожним розділом має стояти підпис сертифікованого спеціаліста. А в них таких спеціалістів немає, і вони намагаються пройти експертизу корупційним шляхом. У результаті проєкти не будуються, держава втрачає гроші, а ринок не отримує замовлення.
Не можуть проєктувати великий міст класу наслідків СС3 компанії без сертифікованого головного інженера, без досвіду таких робіт та без спеціалізованого програмного забезпечення й обладнання, бо наслідком буде щонайменше втрата коштів і часу, а щонайбільше – катастрофа з людськими жертвами.
Який вигляд має велика проєктна компанія зсередини
Наша компанія надає повний комплекс послуг із проєктування – від ідеї до авторського нагляду, для об’єктів будь-якої складності чи категорійності в будівельній галузі (докладніше – на сайті www.idi.com.ua).
Серед наших проєктів – будівництво прикордонного мостового переходу через Дністер на українсько-молдовському кордоні в районі населених пунктів Ямпіль – Косеуць. Це результат домовленостей між президентами наших держав – великий поза- класний міст на високих опорах. Також ми проєктували будівництво
автодороги державного значення Н-08 Бориспіль – Дніпро – Запоріжжя – Маріуполь на ділянці обходу міста Кременчук із мостовим переходом через Дніпро. Це найбільший автодорожній міст в Україні з найдовшим центральним прольотом. Ми реалізуємо цей проект разом із нашим партнером – турецькою компанією Dogus. Проектування Подільського мостового переходу в Києві – теж наш проект. Це позакласний міст для руху автотранспорту й метрополітену.
У нашому колективі близько 100 інженерів-проєктувальників. У нас є 15 сертифікованих спеціалістів з усіх напрямів проєктування, головні інженери проєктів із сертифікатами на проєктування об’єктів найвищої складності СС3, фахівці з інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних вишукувань, а також сертифікована геотехнічна лабораторія.
Ми також плануємо вихід на міжнародний проєктний ринок. Адже українські фахівці можуть на рівних конкурувати з іноземними та створювати не менш складні й цікаві об’єкти будівництва. Саме тому в нашій назві присутнє слово “міжнародний”.
Як змінити ситуацію з тендерами Prozorro
Необхідно вносити багато змін до законодавства України, нормативних актів та будівельних норм. Наша компанія стала співзасновником Української асоціації проєктних організацій, яка представлятиме інтереси галузі на переговорах із профільними міністерствами та відомствами. Це як мінімум 12 найбільших проєктних організацій, що мають спільні проблеми, першочергові з яких – внесення змін до законодавства України щодо державних закупівель та чесної конкуренції, зокрема:
» встановлення кваліфікаційних вимог до учасників торгів відповідно до категорії складності об’єкта та видів робіт;
» упровадження інших критеріїв оцінювання поряд із вартістю (наприклад, строків виконання робіт);
» запровадження європейського досвіду проведення торгів та критеріїв їх оцінювання;
» введення чітких антидемпінгових обмежень, щоб конкуренція перейшла до якісної площини сучасних технічних рішень, термінів виконання, кваліфікації фахівців, новітніх технологій та програмного забезпечення, а не обмежувалася найнижчою вартістю.
І цей перелік проблем можна продовжувати довго, вони не розв’язувалися десятиліттями й потребують якнайшвидшого врегулювання.
Встановлення кваліфікаційних вимог – це можливість прибрати аферистів із ринку. Зараз досить багато проєктів не виконується саме через цю ситуацію з торгами Prozorro: непрофесійні компанії демпінгують у тендерах, отримують контракти за заниженими цінами, а потім не можуть виконати роботи і проєкт не будується. Кваліфікаційні критерії – гарантія виконання проєктів, контроль якості, строків та обмеження витрат державних коштів.
Ми розуміємо, чому була впроваджена така система: законодавець хотів змінити ситуацію, коли умови тендерів виписувалися під конкретного виконавця. Але зараз протилежна ситуація: у тендерах за законом не може бути жодних обмежень, тому єдиним критерієм
стала ціна, а критерій якості просто відсутній. Для розуміння, в Австрії, Чехії та Німеччині діє бальна система: якщо об’єкт складний, то ціна – це 1-2 бали з 10, а наявність сертифікованих фахівців у команді, досвід подібних проєктів – 4-5 балів. Тобто досвід має більше значення, ніж ціна. В Австрії, Німеччині, Польщі допустимий демпінг – максимум 15%. Якщо ви поставите більше, вас просто відправлять до чорного списку, дискваліфікують із тендерів на рік. Демпінг губить галузь. Компанії-одноденки мають на меті просто отримати гроші з бюджету, а не побудувати об’єкт. У результаті розпадаються компанії, держава витрачає більше коштів, об’єкт не можуть побудувати.
Чому не відбувається перехід на єврокоди
Ще одне важливе завдання для галузі – упровадити повноцінне використання єврокодів у проєктуванні. Єврокоди – це більш прогресивна система: вони детальніші, дозволяють точніше прорахувати вартість будівництва.
Можливість проєктувати за ними передбачена в законодавстві, але фактично всі експертизи ми проходимо за українськими стандартами, тому євронорми ніхто не використовує. Тобто проєктні організації зацікавлені в тому, щоб перейти на єврокоди, але зацікавленості держави в цьому поки немає.
Молдова, Туреччина, Польща взяли єврокоди, адаптували під своє законодавство та успішно використовують. Це потрібно насамперед державі. Перехід на євронорми дозволить дуже точно та швидко визначати вартість будівництва і проєктування об’єкта, контролювати виконання проєкту. У цьому разі не буде постійних перерахунків кошторисів, підмальовування актів, роздуття бюджетів і з’явиться дієвий контроль строків. Це дає можливість боротися з корупцією. Укравтодор – наш союзник у цьому питанні. Потрібна ще підтримка Мінрегіону та Мінінфраструктури.
Як змінити ситуацію з кадрами в галузі
Потрібно підвищувати рівень знання про професію проєктувальника в суспільстві. На жаль, зараз ця професія незаслужено забута й непопулярна. Маємо розрив у галузі: є молодь із дуже малим досвідом, яка тільки-но закінчила інститут, і є люди передпенсійного віку, яким складно працювати в сучасних умовах.
Переважна більшість підлітків хочуть бути програмістами, юристами, економістами тощо, щоб сидіти в гарних офісах і багато заробляти.
При цьому профільні навчальні заклади не вживають жодних суспільно значущих заходів для реклами та просування професії проєктувальника.
Якщо ми не будемо навчати проєктантів, то перетворимося на сировинну країну. Цим, до речі, користуються закордонні компанії. Якщо в Україні покращуватиметься інвестиційний клімат, вони відкриють тут свої проєктні фірми і це просто знищить українських гравців.
У нас досі немає державного професійного свята – Дня працівника проєктної галузі (Дня проєктувальника), що дало б змогу хоча б раз на рік згадати про таку професію, розповісти про неї в засобах масової інформації, заохотити майбутніх студентів ставати інженерами-проєктувальниками. Фактично повністю відсутнє інформаційне поле навколо нашої професії – розповідають про підкорення космосу, IT-технології та інше, а про людей, які це все придумали, спроєктували, створили, – про інженерів-проєктувальників – ані слова.
Ніхто не розповідає, що бути проєктувальником – круто, цікаво й високооплачувано! Адже проєктувальник – це мрійник і фантазер, який вигадує цікаві та необхідні для людей речі. Це доросла дитина, яка складає, наче конструктор чи пазли, складні технологічні вузли, будівельні конструкції та обладнання, прокладає дороги серед раніше неприступних земель, створює мости через водоймища й річки та багато іншого. Це фаховий інженер, який забезпечує всі ці ідеї реальними технічними розрахунками, надійністю та безпекою, красою і міццю водночас. Одним словом, проєктувальник – це творець нашого неймовірно цікавого майбутнього та комфортного сьогодення. І я дуже сподіваюся, що завдяки спільним зусиллям усіх зацікавлених у щасливому та якісному майбутньому України людей, зокрема й цій статті, проєктувальники посядуть почесне й заслужене місце серед інших важливих для суспільства професій.