Чому закон про держзакупівлі ламає ринок проектування

Що зараз відбувається у проектній галузі? Чому ціна не може бути єдиним критерієм вибору проєктної організації? Як повернути престижність професії проєктувальника? На ці та інші теми ми поговорили з Андрієм Фалем, головним інженером IDI – однієї з найбільших проєктних компаній у країні.

ГОЛОВНИЙ ІНЖЕНЕР IDI АНДРІЙ ФАЛЬ – ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ПОЛІПШЕННЯ СИСТЕМИ PROZORRO ДЛЯ ПОСЛУГ ІЗ ПРОЕКТУВАННЯ

Про ринок проектування

      На мій погляд, сучасний ринок проєктування – це повний хаос та без­ладдя. Після розпаду Радянського Союзу залишилися великі державні проєктні інститути. А згодом і вони розпались, утворивши декілька спеціалізованих проєктних компа­ній. Стабільним цей ринок назвати важко: постійні проблеми з фінан­суванням, недооцінка роботи проєктувальника і, як наслідок, низькі доходи не сприяють розвитку га­лузі та приходу молодих фахівців. Кваліфікованих інженерів-проєктантів не так багато, і знайти їх до­сить складно.

Кілька років тому з’явилася на­дія на краще майбутнє – підняли коефіцієнти на проєктні роботи. Різко збільшилося фінансування інфраструктурних об’єктів, обсяг робіт зріс у кільканадцять разів. Із “Великим будівництвом” віднови­лася робота майже в усіх регіонах України – про це красномовно свід­чить стан тамтешньої дорожньої інфраструктури.

Проєктні організації це відчу­ли на власному досвіді, адже такої кількості торгів на будівництво, реконструкцію та ремонт об’єктів не було ніколи. Будуються мости й дороги, яких чекали десятиліття­ми і які є надзвичайно важливими для громад та держави.

Що не так із тендерами Prozorro на проєктування

      Коли запровадили державні за­купівлі через систему Prozorro, це знову зламало ринок. Головним кри­терієм стала ціна, і почався дикий демпінг, що невиправдано зменшує доходи проєктних організацій та знищує галузь.

Річ у тім, що раніше в законо­давстві були затверджені кваліфі­каційні вимоги щодо тендерів. Але 2019 року ці вимоги скасували. Через це в тендерах почали перема­гати невеличкі компанії без досвіду та відповідної кваліфікації. З почат­ком “Великого будівництва” вони повистрибували невідомо звідки, як гриби після дощу.

Такі компанії не в змозі розроби­ти проєкт – вони не мають досвіду, необхідних фахівців та сертифіка­тів. Річ у тім, що, коли такий проєкт проходить експертизу, під кожним розділом має стояти підпис сертифікованого спеціаліста. А в них таких спеціалістів немає, і вони намагаються пройти експертизу корупційним шляхом. У результа­ті проєкти не будуються, держава втрачає гроші, а ринок не отримує замовлення.

Не можуть проєктувати великий міст класу наслідків СС3 компанії без сертифікованого головного ін­женера, без досвіду таких робіт та без спеціалізованого програмного забезпечення й обладнання, бо на­слідком буде щонайменше втрата коштів і часу, а щонайбільше – ка­тастрофа з людськими жертвами.

Який вигляд має велика проєктна компанія зсередини

       Наша компанія надає повний комплекс послуг із проєктування – від ідеї до авторського нагляду, для об’єктів будь-якої складності чи категорійності в бу­дівельній галузі (докладніше – на сайті www.idi.com.ua).

Серед наших проєктів – будів­ництво прикордонного мосто­вого переходу через Дністер на українсько-молдовському кор­доні в районі населених пунктів Ямпіль – Косеуць. Це результат домовленостей між президента­ми наших держав – великий поза- класний міст на високих опорах. Також ми проєктували будівництво

автодороги державного значен­ня Н-08 Бориспіль – Дніпро – Запоріжжя – Маріуполь на ділянці обходу міста Кременчук із мосто­вим переходом через Дніпро. Це найбільший автодорожній міст в Україні з найдовшим централь­ним прольотом. Ми реалізуємо цей проект разом із нашим партне­ром – турецькою компанією Dogus. Проектування Подільського мосто­вого переходу в Києві – теж наш про­ект. Це позакласний міст для руху автотранспорту й метрополітену.

У нашому колективі близько 100 інженерів-проєктувальників. У нас є 15 сертифікованих спеціа­лістів з усіх напрямів проєктування, головні інженери проєктів із сертифікатами на проєктування об’єктів найвищої складності СС3, фахівці з інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних вишу­кувань, а також сертифікована гео­технічна лабораторія.

Ми також плануємо вихід на міжнародний проєктний ринок. Адже українські фахівці можуть на рівних конкурувати з іноземними та створювати не менш складні й цікаві об’єкти будівництва. Саме тому в нашій назві присутнє слово “міжнародний”.

Як змінити ситуацію з тендерами Prozorro

     Необхідно вносити багато змін до законодавства України, норматив­них актів та будівельних норм. Наша компанія стала співзасновником Української асоціації проєктних організацій, яка представлятиме інтереси галузі на переговорах із профільними міністерствами та відомствами. Це як мінімум 12 най­більших проєктних організацій, що мають спільні проблеми, першочер­гові з яких – внесення змін до зако­нодавства України щодо державних закупівель та чесної конкуренції, зокрема:

 » встановлення кваліфікаційних вимог до учасників торгів від­повідно до категорії складності об’єкта та видів робіт;

 » упровадження інших критеріїв оцінювання поряд із вартістю (наприклад, строків виконання робіт);

 » запровадження європейського досвіду проведення торгів та критеріїв їх оцінювання;

 » введення чітких антидемпінго­вих обмежень, щоб конкуренція перейшла до якісної площини сучасних технічних рішень, термінів виконання, кваліфіка­ції фахівців, новітніх технологій та програмного забезпечення, а не обмежувалася найнижчою вартістю.

     І цей перелік проблем можна продовжувати довго, вони не розв’я­зувалися десятиліттями й потребу­ють якнайшвидшого врегулювання.

    Встановлення кваліфікаційних вимог – це можливість прибрати аферистів із ринку. Зараз досить багато проєктів не виконується саме через цю ситуацію з торгами Prozorro: непрофесійні компанії демпінгують у тендерах, отримують контракти за заниженими цінами, а потім не можуть виконати роботи і проєкт не будується. Кваліфікаційні критерії – гарантія виконання проєктів, контроль якості, строків та об­меження витрат державних коштів.

   Ми розуміємо, чому була впро­ваджена така система: законода­вець хотів змінити ситуацію, коли умови тендерів виписувалися під конкретного виконавця. Але зараз протилежна ситуація: у тендерах за законом не може бути жодних обмежень, тому єдиним критерієм

 стала ціна, а критерій якості просто відсутній. Для розуміння, в Австрії, Чехії та Німеччині діє бальна систе­ма: якщо об’єкт складний, то ціна – це 1-2 бали з 10, а наявність сертифікованих фахівців у команді, досвід подібних проєктів – 4-5 балів. Тобто досвід має більше значення, ніж ціна. В Австрії, Німеччині, Польщі допустимий демпінг – максимум 15%. Якщо ви поставите більше, вас просто відправлять до чорного списку, дискваліфікують із тенде­рів на рік. Демпінг губить галузь. Компанії-одноденки мають на меті просто отримати гроші з бюджету, а не побудувати об’єкт. У результа­ті розпадаються компанії, держава витрачає більше коштів, об’єкт не можуть побудувати.

Чому не відбувається перехід на єврокоди

      Ще одне важливе завдання для га­лузі – упровадити повноцінне вико­ристання єврокодів у проєктуванні. Єврокоди – це більш прогресивна система: вони детальніші, дозволя­ють точніше прорахувати вартість будівництва.

Можливість проєктувати за ними передбачена в законодавстві, але фактично всі експертизи ми проходимо за українськими стан­дартами, тому євронорми ніхто не використовує. Тобто проєктні організації зацікавлені в тому, щоб перейти на єврокоди, але зацікавле­ності держави в цьому поки немає.

Молдова, Туреччина, Польща взяли єврокоди, адаптували під своє законодавство та успішно ви­користовують. Це потрібно насампе­ред державі. Перехід на євронорми дозволить дуже точно та швидко ви­значати вартість будівництва і проєктування об’єкта, контролювати виконання проєкту. У цьому разі не буде постійних перерахунків кошторисів, підмальовування ак­тів, роздуття бюджетів і з’явиться дієвий контроль строків. Це дає можливість боротися з корупцією. Укравтодор – наш союзник у цьому питанні. Потрібна ще підтримка Мінрегіону та Мінінфраструктури.

Як змінити ситуацію з кадрами в галузі

      Потрібно підвищувати рівень знан­ня про професію проєктувальника в суспільстві. На жаль, зараз ця професія незаслужено забута й не­популярна. Маємо розрив у галузі: є молодь із дуже малим досвідом, яка тільки-но закінчила інститут, і є люди передпенсійного віку, яким складно працювати в сучасних умовах.

Переважна більшість підлітків хочуть бути програмістами, юриста­ми, економістами тощо, щоб сидіти в гарних офісах і багато заробляти.

При цьому профільні навчаль­ні заклади не вживають жодних суспільно значущих заходів для реклами та просування професії проєктувальника.

Якщо ми не будемо навчати проєктантів, то перетворимося на сировинну країну. Цим, до речі, ко­ристуються закордонні компанії. Якщо в Україні покращуватиметься інвестиційний клімат, вони відкри­ють тут свої проєктні фірми і це про­сто знищить українських гравців.

У нас досі немає державного про­фесійного свята – Дня працівника проєктної галузі (Дня проєктувальника), що дало б змогу хоча б раз на рік згадати про таку професію, розповісти про неї в засобах масо­вої інформації, заохотити майбут­ніх студентів ставати інженерами-проєктувальниками. Фактично повністю відсутнє інформаційне поле навколо нашої професії – роз­повідають про підкорення космосу, IT-технології та інше, а про людей, які це все придумали, спроєктували, створили, – про інженерів-проєктувальників – ані слова.

Ніхто не розповідає, що бути проєктувальником – круто, цікаво й високооплачувано! Адже проєктувальник – це мрійник і фантазер, який вигадує цікаві та необхідні для людей речі. Це доросла дитина, яка складає, наче конструктор чи пазли, складні технологічні вузли, бу­дівельні конструкції та обладнання, прокладає дороги серед раніше не­приступних земель, створює мости через водоймища й річки та багато іншого. Це фаховий інженер, який забезпечує всі ці ідеї реальними технічними розрахунками, надій­ністю та безпекою, красою і міццю водночас. Одним словом, проєктувальник – це творець нашого не­ймовірно цікавого майбутнього та комфортного сьогодення. І я дуже сподіваюся, що завдяки спільним зусиллям усіх зацікавлених у ща­сливому та якісному майбутньо­му України людей, зокрема й цій статті, проєктувальники посядуть почесне й заслужене місце серед інших важливих для суспільства професій.